Модель корпоративної соціальної відповідальності (КСВ)
Модель корпоративної соціальної відповідальності (КСВ) десятиліттями була домінантною парадигмою етичного бізнесу. Проте вона виявила серйозні недоліки:
- відрив від бізнес-моделі – КСВ-проєкти існують паралельно до основної діяльності компанії;
- репутаційний ухил – часто головна мета бізнесу полягає в тому, щоб добре виглядати, а не справді змінювати світ;
- зелене вимивання або «вошинги» – спроби маніпулювати довірою (грінвошинг, колорвошинг, рейнбоувошинг тощо), які шкодять суспільству і знижують довіру до всіх ініціатив.
Ці явища руйнують довіру до соціальних ініціатив і підривають саму ідею корпоративної відповідальності, бо суспільство розпізнає фальш, покупці стають критичнішими, а інвестори – вимогливішими.
Ось цікаві статистичні дані з репортажу RepRisk «A turning tide in greenwashing? Exploring the first decline in six years» від жовтня 2024 р.:
- у 2024 році загальна кількість випадків грінвошингу впала на 12 %, що стало першим зменшенням за шість років, проте кількість високоризикових випадків (high-risk incidents) зросла більш ніж на 30 %;
- у 2024 році майже 30 % компаній, пов’язаних із грінвошингом, були повторними порушниками, поміченими також у 2022-2023 роках;
- будівельний сектор увійшов до трійки галузей із найбільшою кількістю грінвошинг-інцидентів, хоча зазвичай не асоціюється з активною екологічною комунікацією;
- фінансовий сектор залишився лідером за кількістю випадків грінвошингу, що свідчить про підвищену увагу до «зелених» інвестицій, часто без підтвердження реального впливу
- нафтогазові компанії демонструють високий рівень повторних порушень, причому 1 з 3 випадків пов’язаний з обманливими кліматичними заявами, хоча загальна кількість інцидентів в цій галузі впала на 6 %;
- сектор харчових та напоїв – другий за частотою в грінвошингу після нафтогазового (наприклад, судові процеси проти Coca Cola);
- Європейський Союз показав 20 % зниження інцидентів грінвошингу у 2024 році, хоча викликане це стало жорсткішими нормами, такими як директива Green Claims. Сполучені Штати навпаки – випадки грінвошингу серед американських компаній зросли на 6 %, а високоризикові випадки – на 114 %;
- скорочення кількості випадків грінвошингу відбувається нерівномірно між країнами-членами ЄС: Нідерланди продемонстрували найбільше зменшення – на 48%, Італія – на 39%, Іспанія – на 28%, Німеччина – лише трохи більш ніж на 15% (нижче середнього показника), Франція навпаки показала зростання випадків майже на 11%. Це частково пов’язано з проведенням Олімпійських ігор 2024 у Парижі, які привернули увагу екоактивістів, зокрема через викиди парникових газів і авіаперельоти, пов’язані з подією.
Імпакт-підприємництво
На зміну фасадним CSR-проєктам приходить імпакт-підприємництво, що являє собою модель, де соціальна або екологічна місія закладена в саму суть бізнесу. Наприклад, український бренд Bob Snail, який виготовляє корисні солодощі без цукру та барвників, не просто рекламує здоров’я – він «вшиває» його в продукт. Це і є імпакт у дії. Важливо, що за даними Global Impact Investing Network (GIIN), ринок імпакт-інвестицій у світі станом на початок 2025 року перевищує $1 трлн і продовжує зростати.
У національному дослідженні Асоціації експертів зі сталого розвитку «Робота, що змінює світ: аналіз ринку праці та професій у сфері сталого розвитку», проведеного у 2025 році, також зазначається, що імпакт-інвестування є одним із сучасних напрямів сталого розвитку, що веде до появи відповідних професій: аналітики impact-фондів, аналітики зі сталих інвестицій, менеджери з оцінки соціального впливу, фахівці з ESG-інтеграції в портфель. Такі спеціалісти все більше затребувані у венчурних фондах, банках розвитку. З розвитком impact investing компанії також починають залучати експертів, що допомагають їм стати привабливими для таких інвесторів (тобто покращити свій impact profile).
Імпакт-бізнес – це не благодійність, а системне створення вимірюваного позитивного ефекту за ринковими правилами.Це можуть бути рішення на трьох рівнях, що:
- Мінімізують шкоду (наприклад, екологічні інновації);
- Створюють суспільну користь (наприклад, підтримка ЗСУ);
- Або вирішують глибинні проблеми (ідея BlaBlaCar для зменшення кількості авто на дорогах)
