Сучасне європейське підприємництво
Великий український бізнес з кожним роком все більше і більше приділяє уваги питанням сталого розвитку й зміни клімату, вибудовуючи екологічніші виробничі процеси.
Свої досягнення у цій царині компанії відображають у звітах, які вже самі по собі стали окремим інструментом для діалогу з суспільством, державою, інвесторами та партнерами. Заради більш плідного та відкритого діалогу компанії переходять від звітів про корпоративну соціальну відповідальність (далі – КСВ), які більше фокусувались на етичних принципах ведення бізнесу та підтримки суспільно-значущих ініціатив, до ESG-звітів (Environment, Social responsibility, Governance)
Такі документи повніше розкривають, як компанії втілюють принципи сталого розвитку у своєму впливі на довкілля, взаєминах з працівниками та управлінні ризиками. Щоби відповідати найкращим сучасним світовим практикам, на ESG-рейки перейшов майже весь великий бізнес: Метінвест, Кернел, ДТЕК, Інтерпайп та багато інших компаній.
Це – не просто пусті слова. Йдеться про свідомі інвестиції своїх ресурсів - фінансових та інтелектуальних - у збір та систематизацію даних, аналіз та аудит звітності, щоб гарантувати для себе майбутні значні конкурентні переваги.
Звіти та справи
Далеко на секрет, що вибудовані раніше правила міжнародної торгівлі зазнають краху. У повний зріст встав протекціонізм та захисні тарифи. Саме тому для сучасного українського бізнесу важливо володіти чіткими конкурентними перевагами, які дозволять йому постачати свої товари чи послуги на найбільш маржинальні розвинені ринки.
Для цього зі споживачем потрібно розмовляти на зрозумілій їм мові та демонструвати щиру підтримку цінностям, які вони поділяють. Для європейських країн екологія, зміна клімату та КСВ є не просто красивими популярними словами, а й способом життя, побудови бізнесу та держави в цілому. На противагу торгівельним обмеженням та тарифним війнам українські компанії мусять запропонувати їм екологічні продукти, які виробляються прозорими та відповідальними підприємствами.
Сучасне європейське підприємництво
Як СЕО найбільшої в Україні екологічної консалтингової компанії я читаю багато корпоративних звітів щодо соціальної відповідальності, клімату та екології. Нещодавно я прочитав звіт, який привернув мою увагу не тільки якістю контенту та амбітністю цілей, але й глибиною пропрацювання та розуміння самої суті сталого розвитку. Я маю на увазі звіт Ferrexpo Responsible Business Report 2023.
У документі ми бачимо горизонт дій:
- зменшення викидів СО2 на 50% до 2030 року, статус Net Zero до 2050 року та зниження викидів Scope 3 на 50% до 2030 року. До речі, навіть не всі світові галузеві лідери аналізують Scope 3
- Загалом, Ferrexpo планує інвестувати у декарбонізацію до 2050 року $3.3 млрд. Для цього планується залучення «зеленого» фінансування та участь у європейських кліматичних програмах.
Після стабілізації ситуації в Україні компанія планує повністю перейти на відновлювану енергію й використання "зеленого" водню та біопалива для зменшення вуглецевого сліду.
Також передбачено запровадити 97% повторного використання води у виробничому циклі. Та й навіть під час повномасштабного російського вторгнення компанії є чим пишатись. Ferrexpo забезпечує системною роботою 8 000 працівників та надає підтримку близько 25 000 мешканцям у місцевих громадах. І вже третій рік поспіль - жодного смертельного випадку на технологічно складному виробництві.
Крім того, з початку повномасштабної війни компанія спрямувала $25 млн на гуманітарні потреби, профінансував понад 100 проєктів через Ferrexpo Humanitarian Fund. Також Ferrexpo активно впроваджує практики підтримки ветеранів, якість яких відзначається нагородами. Так, минулого року Ferrexpo увійшла до ТОП-3 компаній, дружніх до родин співробітників, за версією Forbes Україна.
Прозорість як конкурентна перевага
Навіщо Ferrexpo та іншим українським індустріальним «велетням» витрачати фінансові та інтелектуальні ресурси на підготовку настільки глибоких та детальних ESG-звітів?
Мотив простий: системні компанії усвідомлюють, що ці документи є одним з найважливіших елементів у експортній боротьбі за міжнародні ринки. Якщо ж вони торгуються на фондових біржах, наявність соціальної відповідальності взагалі переходить у розділ «Must have».
Українським компаніям, які обмежені у доступі до капіталу, складно щось протиставити майже безмежним ресурсам європейських та американських фірм чи «мірятись ціною» з азійськими підприємствами. Але ми можемо зробити те, що не завжди готові робити інші, - бути екологічними, відповідальними та прозорими.
Сталий розвиток – це не просто мода, а вимога часу. Бізнес, який сьогодні впроваджує екологічні практики, завтра отримує конкурентні переваги. Українські компанії поступово змінюють свій підхід до довкілля та соціальної відповідальності. Те, що від цього виграють усі, навіть і доводити не потрібно.
